Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (22) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Тертишний С$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 38 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Тертишний С. І. Патоморфологічні зміни легень і функціонально-біохімічні показники респіраторної функції у хворих на внутрішньомозкові крововиливи [Електронний ресурс] / С. І. Тертишний, В. О. Шаврiн // Запорожский медицинский журнал. - 2013. - № 4. - С. 25-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2013_4_8 На материале 37 секционных наблюдений и анализа функционально-биохимических показателей респираторных функций показано, что внутримозговые кровоизлияния с первых часов приводят к нарушениям газового состава крови и кислотно-щелочного состояния, в основе которых лежат расстройства легочной микроциркуляции, отек, дистрофические и воспалительные изменения в легких. Патоморфологические изменения и стадийность поражения легких могут объяснять некоторые особенности клинического течения болезни и основных вопросов пато- и танатогенеза. | |||
| 2. | 
Туманський В. О. Гломеру-лярні зміни у хворих на хронічний інтерстиціальний гнійний нефрит [Електронний ресурс] / В. О. Туманський, С. І. Тертишний, А. О. Попович // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - № 1. - С. 111-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_1_30 | |||
| 3. | 
Тертишний С. І. Морфологічні передумови порушення кардіореспіраторних функцій у хворих з півкульовими інсультами [Електронний ресурс] / С. І. Тертишний // Патологія. - 2010. - Т. 7, № 2. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2010_7_2_8 На материале 70 наблюдений больных, умерших от полушарных инсультов, изучены морфологические изменения в стволе мозга, которые лежат в основе нарушения кардиореспираторных функций. Выявлено, что в ранние сроки полушарных инсультов (1 - 2 суток) в ядрах кардиореспираторного центра преобладают микроциркуляторные расстройства с селективной гибелью нейронов путем кариоцитолизиса, коагуляционного некроза, а в дальнейшем и апоптоза, что проявляется снижением количества нейронов и плотности их расположения. Максимальное количество необратимо измененных нейронов регистрируется на 3 и 6 сутки от начала мозгового инсульта; при этом снижение функционирующих нейронов, с учетом клеточного "выпадения", в эти сроки превышает 1/3, что является признаком тяжелого повреждения ядер КРЦ и составляет морфологическую основу недостаточности функциональной системы обеспечения кардиореспираторных функций. | |||
| 4. |
Тертишний С. І. Морфогенез репаративної регенерації кісткової тканини в умовах застосування магній-резорбуючих імплантів [Електронний ресурс] / С. І. Тертишний, К. Л. Дикий, М. Л. Головаха, В. Н. Чорний, Є. В. Яцун // Патологія. - 2012. - № 1. - С. 85-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2012_1_21 В эксперименте по данным морфологического анализа показано, что использование магниевых имплантов наряду с их быстрой биодеградацией, что подтверждается данными спектрометрии, для остеосинтеза обеспечивает быстрое образование фиброваскулярной ткани, достаточную пролиферативную активность и дифференцировку камбиальных клеток в остеобласты, не нарушает процессов васкуляризации и ангиогенеза и приводит к полной репарации и восстановлению костной структуры в месте перелома. | |||
| 5. |
Тертишний С. І. Патоморфологічні та імуногісто-хімічні зміни в головному мозку при мозкових інсультах в умовах порушення проникности гематоенцефалічного бар’єра [Електронний ресурс] / С. І. Тертишний, В. Є. Гуленко // Патологія. - 2012. - № 3. - С. 88-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2012_3_25 | |||
| 6. |
Вотєва В. Є. Імуногістохімічні особливості розподілу молекул міжклітинної адгезії в доброякісних та злоякісних менінгіомах головного мозку [Електронний ресурс] / В. Є. Вотєва, С. І. Тертишний // Патологія. - 2014. - № 3. - С. 92-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2014_3_21 Менингиомы являются распространенными новообразованиями головного мозга и составляют 24 - 30 % от всех первичных внутричерепных опухолей. С целью определения уровня экспрессии молекул межклеточной адгезии <$E beta>-catenin и E-cadherin в образцах менингиом головного мозга, которые были удалены во время нейрохирургических операций у 20 больных (в возрасте 25 - 75 лет), иммуногистохимическими методами исследована экспрессия этих молекул в доброкачественных и злокачественных менингиомах. Установлена корреляционная взаимосвязь между уровнем экспрессии <$E beta>-catenin и E-cadherin в злокачественных и доброкачественных менингиомах. Показано, что разные варианты доброкачественных менингиом отличаются по уровню экспрессии <$E beta>-catenin и, наоборот, имеют похожий уровень экспрессии E-cadherin. Большинство доброкачественных менингиом характеризуются достоверно большими уровнями экспрессии молекул межклеточной адгезии, чем анапластические. | |||
| 7. | 
Тертишний С. І. Морфологічні зміни астроцитів головного мозку при постреанімаційній енцефалопатії [Електронний ресурс] / С. І. Тертишний // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 3(2). - С. 328-331. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_3(2)__67 | |||
| 8. |
Тертишний С. І. Морфологічні та гістохімічні зміни у стовбурі головного мозку при експериментальних гематомах півкульової локалізації [Електронний ресурс] / С. І. Тертишний // Запорожский медицинский журнал. - 2015. - № 5. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2015_5_14 С целью изучения выраженности морфологических изменений и активности биогенных аминов в нейронах ствола мозга, которые участвуют в обеспечении кардиореспираторных функций, проведён эксперимент на 29 белых крысах линии Вистар, которым моделировалась острая внутримозговая гематома (ВМГ) путём введения в полушарие мозга аутокрови, заранее взятой у крыс. Установлено, что через 1 - 6 часов после ВМГ регистрируется усиление интенсивности люминесценции катехоламинергических нейронов на 18,4 +- 5,5 %. Через 12 часов - 1 сутки развитие дислокационного синдрома приводит к мозаично-мелкоочаговым ишемическим повреждениям нейронов с максимальным снижением уровня катехоламинов на 29,5 +- 5,0 % в сравнении с контрольными наблюдениями. Через 3 - 6 суток на фоне распространённых селективных некрозов значительного числа нейронов ядерных образований ствола головного мозга существенно снижается уровень катехоламинов, что отражает значительную функциональную патологию нейронов, ответственных за регуляцию кардиореспираторных функций, и может лежать в основе нарушения интегративной деятельности стволовых отделов мозга в целом. | |||
| 9. | 
Тертишний С. І. Вивчення клінічної патогістології майбутніми лікарями-лаборантами [Електронний ресурс] / С. І. Тертишний // Медична освіта. - 2015. - № 4. - С. 58-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2015_4_18 | |||
| 10. |
Тертишний С. І. Кількісний аналіз пухлино-інфільтруючих лімфоцитів у менінгіомах головного мозку [Електронний ресурс] / С. І. Тертишний, Л. Л. Голубович, В. Є. Вотєва // Патологія. - 2016. - № 2. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2016_2_15 Опухоль-инфильтрирующие лимфоциты (ОИЛ) являются важным компонентом микроокружения опухолей головного мозга (ГМ) и в частности менингиом. Считается, что иммуноклеточные инфильтраты в менингиомах ГМ состоят из различных популяций иммунных клеток, которые выполняют широкий спектр функций. Цель работы - исследовать количественный состав и распределение CD4, CD8, CD20 опухоль-инфильтрирующих лимфоцитов (ОИЛ) в опухолевом микроокружении менингиом ГМ. С помощью иммуногистохимических методов проанализированы 60 случаев менингиом. Наименьшее количество CD4+ и СD8+ ОИЛ установлено в ангиоматозных вариантах, а медиана количества CD4+ и CD8+ ОИЛ в менинготелиоматозных вариантах была наибольшей и составляла 9 (1; 26) и 16 (8; 47) клеток соответственно. Установлено, что в менинготелиоматозных вариантах количество CD4+ ОИЛ достоверно превышает их количество в ангиоматозных (p = 0,035) и фибробластических вариантах (p = 0,040). Количество CD8+ ОИЛ в менинготелиоматозных вариантах статистически достоверно больше, чем в ангиоматозных (p = 0,010) и переходных (p = 0,003). Обнаружено, что в менингиомах grade I количество CD8+ ОИЛ достоверно превышало количество CD4+ ОИЛ (р = 0,003). Соотношение CD8+/CD4+ ОИЛ составляло 1,66. В анапластических менингиомах медиана количества CD4+ ОИЛ составила 9 (3; 20) клеток, а CD8+ ОИЛ - 14 (9; 80) клеток. Хотя количество CD8+ ОИЛ и превышало количество CD4+ ОИЛ, но результаты не были статистически достоверными (р = 0,164). Соотношение CD8+/CD4+ ОИЛ составляло 2,99. Количество CD20+ ОИЛ нарастало в ряду: фибробластические - 1 (0; 6) клетка, переходные - 5,5 (0; 10) клетки, менинготелиоматозные - 14,5 (0; 39) и анапластические менингиомы - 24 (2,5; 46) клетки. Выводы: в доброкачественных менингиомах количество CD8+ ОИЛ достоверно превышало количество CD4+ ОИЛ, что может играть важную роль в ограничении скорости роста этих опухолей. Между менингиомами grade I и grade III отсутствует статистически достоверная разница количества CD4+, CD8+ и CD20+ ОИЛ. Взаимодействие иммунных клеток в опухолевом микроокружении является сложным и во многом зависит от фенотипа ОИЛ, его установление сможет раскрыть механизмы прогрессии анапластичних менингиом. | |||
| 11. |
Тертишний С. І. Ультраструктурна характеристика доброякісних та анапластичних менінгіом [Електронний ресурс] / С. І. Тертишний, В. О. Шаврін, В. Є. Вотєва, К. Л. Дикий // Патологія. - 2017. - Т. 14, № 1. - С. 20-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2017_14_1_5 Учитывая значительную распространённость менингиом (до 35 %) среди других внутричерепных опухолей и разнообразие их гистологического строения, использование электронной микроскопии (ЭМ) может давать важную диагностическую информацию и существенно дополнять данные светооптических и иммуногистохимических исследований. Цель работы - изучить ультраструктурные изменения при доброкачественных и анапластичных менингиомах и установить основные ультраструктурные дифференциально-диагностические особенности менингиом различной степени злокачественности. Данные ЭМ позволяют выделить характерные ультраструктурные изменения в различных вариантах доброкачественных менингиом. В частности, менинготелиоматозный вариант опухоли содержал однородные по строению клетки со светлыми овальными ядрами, с равномерным расположением мелкогранулярного хроматина, хорошо дифференцированными межклеточными контактами типа десмосом. Цитоплазматические мембраны рядом расположенных клеток плотно прилегали друг к другу, иногда формируя мелкие инвагинации, которые проникали в соседние клетки, что значительно увеличивало контактную поверхность рядом расположенных клеток. В фибробластических менингиомах преобладали видоизменённые фибробласты, содержащие необычные, неправильной формы ядра с компактным размещением хроматина у ядерной мембраны, а также наблюдалось большое количество пучков коллагеновых фибрилл как с упорядоченным ходом коллагеновых волокон, так и с хаотичным расположением. Переходные менингиомы характеризовались сочетанием участков менинготелиоматозного типа и участков с типичной фибробластической дифференцировкой. При ЭМ изменения были подобны менинготелиоматозным и фибробластическим менингиомам. Анапластические менингиомы характеризовались увеличением размера или пикнозом ядер, наличием ядер с глубокими инвагинациями, со значительным разрежением структуры хроматина, очаговыми нарушениями целостности кариолеммы, явлениями вакуолизации внутриклеточных мембранных структур и внеклеточного отёка, значительной редукцией межклеточных контактов. Выводы: ультраструктурные особенности доброкачественных менингиом проявляются наличием десмосомных контактов в менинготелиоматозных вариантах, значительным количеством пучков коллагеновых фибрилл в фибробластических вариантах, что подтверждает двойной эпителиально-мезенхимальный гистогенез этих опухолей. Клетки анапластических менингиом характеризовались признаками выраженного ядерного полиморфизма, процессами альтерации в виде кариопикноза и апоптоза, а также значительной редукцией межклеточных контактов, что может способствовать развитию рецидивов и возможных метастазов. | |||
| 12. | 
Хоменко І. П. Можливості ендовідеохірургії в лікуванні поранень і травм живота на другому рівні медичної допомоги у зоні проведення антитерористичної операції [Електронний ресурс] / І. П. Хоменко, Р. В. Єнін, С. В. Тертишний // Одеський медичний журнал. - 2017. - № 3. - С. 27-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2017_3_7 | |||
| 13. | 
Тертишний С. І. Експресія CD4+, CD8+T -лімфоцитів в доброякісних менінгиомах [Електронний ресурс] / С. І. Тертишний // Світ медицини та біології. - 2015. - № 4(54). - С. 73-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2015_4(54)__22 | |||
| 14. |
Клименко В. М. Морфологічні особливості великого дуоденального сосочка у хворих на холелітіаз [Електронний ресурс] / В. М. Клименко, Д. В. Сиволап, С. І. Тертишний // Патологія. - 2017. - Т. 14, № 3. - С. 271-275. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2017_14_3_6 Большая распространенность патологии большого дуоденального сосочка у больных с желчнокаменной болезнью (ЖКБ), трудности диагностики и лечения обусловливают актуальность исследования. Цель работы - изучить морфологические особенности большого дуоденального сосочка у больных холелитиазом. Во время аутопсий выполнен забор фрагментов большого дуоденального сосочка от 30 умерших. Основную группу составили аутопсийные образцы (n = 15) от умерших, которые имели камни в желчном пузыре при отсутствии признаков воспаления стенок пузыря и желчевыводящих путей. Контрольную группу составили образцы биоматериала (n = 15) от умерших, которые не имели камней и признаков воспаления билиарной системы. Для исследования выраженности стромального компонента использовались окраска трихромом по Масону и по методу ван Гизона. Световая микроскопия проводилась при помощи светового микроскопа Axioplan 2 ("Carl Zeiss", ФРГ) с использованием объективов <$E times 10 ,~times 20 ,~times 40, ~times 100> и окуляра <$E times 10>. Для количественной оценки выраженности склеротических изменений провели морфометрические исследования препаратов, окрашенных пикрофуксином по ван Гизону. Площадь стромального компонента вычислялась в полученных изображениях в 5 полях зрения при увеличении <$E times 200> с помощью медицинской программы анализа и обработки цифровых изображений ImageJ, инициированной W. Rasband (1997 - 2012). Площадь экспрессии представляла собой процентное соотношение количества пикселей цифрового изображения зон экспрессии соединительнотканного компонента и общего количества пикселей в изображении. Количественный анализ выраженности склеротических изменений в перидуктальной ткани в обеих исследуемых группах показал, что в контрольных наблюдениях площадь экспрессии соединительнотканного компонента составляла 18,84 %, а в основной группе (случаи желчнокаменной болезни) - 78,06 % (р = 0,0031). Выводы: у больных ЖКБ наблюдаются последствия микротравмирования слизистой оболочки общего желчного протока и большого дуоденального сосочка, нарушается характерная упорядоченность эпителиальной выстилки, выявляются выраженные дистрофические изменения и десквамация эпителия в просвет протока, которая,в свою очередь, значительно деформировалась на определенных участках разрастанием перифокальной соединительной ткани. Количественный анализ выраженности склеротических изменений в перидуктальной ткани выявил значительное преобладание площади экспрессии соединительнотканного компонента у больных ЖКБ (78,06 %) по сравнению с контрольными наблюдениями - 18,84 % (р = 0,0031). В случае длительного течения ЖКБ в перидуктальном пространстве регистрировалась выраженная коллагенизация с наличием грубоволокнистой соединительной ткани и практически полным отсутствием гладкомышечного компонента. | |||
| 15. | 
Хоменко І. П. Динаміка мікробної контамінації вогнепальної рани під час комплексного хірургічного лікування [Електронний ресурс] / І. П. Хоменко, Є. В. Цема, В. Ю. Шаповалов, С. В. Тертишний, П. О. Шкляревич // Хірургія України. - 2018. - № 1. - С. 7-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_1_3 Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування постраждалих з інфікованими вогнепальними ранами м'яких тканин (МК) шляхом впровадження комплексного багатофакторного хірургічного лікування. Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 80 осіб, поранених під час бойового конфлікту на сході України в період з 2014 до 2017 р. Усі постраждалі отримали кульові або осколкові поранення МК різної локалізації, легкого та середнього ступеня, ускладнені запальним процесом, без розвитку синдрому взаємного обтяження. Всі пацієнти були чоловічої статі. Вік поранених - від 19 до 58 років (середній вік - (34,3 +- 1,1) року). Залежно від методики лікування пацієнтів було розподілено на дві групи: основну - 49 поранених, яким, окрім традиційного хірургічного лікування, проводили комплексну багатофакторну (мультимодальну) терапію, що передбачала використання імпульсного негативного тиску, гіпербаричної оксигенації, низькочастотної (25 кГц) кавітації ранових поверхонь, місцевого застосування буферних антисептичних розчинів; контрольну - 31 поранений, лікування яких проводили за традиційною схемою (щоденні перев'язки з антисептиками і мазевими композиціями, етапна хірургічна обробка ран). Бактеріологічне дослідження виділень з рани здійснювали за методом прямих посівів на щільні поживні середовища, матеріал фарбували за Грамом, визначали збудника та ступінь обсіменіння. За інфікованих вогнепальних поранень МК різної локалізації в усіх випадках вдалося верифікувати збудників інфекції, які належали до умовно-патогенної мікрофлори: Pseudomonas aeruginosa (22,5 %), Proteus mirabilis (21,3 %), Staphylococcus aureus (23,8 %), Streptococcus pyogenes (18,8 %) та Escherichia coli (13,8 %). Бактеріальний пейзаж інфікованих вогнепальних ран статистично значущо не відрізнявся в групах. На 5-ту - 7-му добу після надходження до стаціонару в пацієнтів основної групи було статистично значущо більше стерильних посівів (26,5 %) у порівнянні із контрольною групою (6,5 %; p << 0,05). Використання комплексного хірургічного лікування гнійних ускладнень вогнепальних ран МК надало змогу пришвидшити елімінацію мікрофлори у вогнищі інфекції та зменшити загальну кількість бактерій у рані на 8-му добу в 15 разів (p << 0,01), на 10-ту добу - в 22 рази (p << 0,001), на 15-ту добу - до повної елімінації патогенної мікрофлори (p << 0,001) у порівнянні з контрольною групою. Висновки: застосування комплексного багатофакторного хірургічного лікування інфікованої вогнепальної рани (імпульсний негативний тиск, кавітація рани низькочастотним ультразвуком, гіпербарична оксигенація та місцеві буферні розчини) надає змогу статистично значущо пришвидшити санацію рани (46,9 % стерильних посівів на 10-ту добу проти 16,1 % за традиційного хірургічного лікування) та суттєво зменшити концентрацію в рані патогенної мікрофлори (в 22 рази на 10-ту добу лікування). | |||
| 16. | 
Гончаренко И. Н. Лечение огнестрельных ран с использованием плазмы, обогащенной тромбоцитами [Електронний ресурс] / И. Н. Гончаренко, И. Н. Cамарский, К. Р. Мурадян, Ф. Дхауади, С. В. Тертишний // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 48. - С. 113-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_48_19 | |||
| 17. |
Каштальян М. А. Нові напрямки в лікуванні вогнепальних ран [Електронний ресурс] / М. А. Каштальян, О. С. Герасименко, С. В. Тертишний, Р. В. Єнін, Ф. Дхауаді // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 48. - С. 360-366. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_48_56 | |||
| 18. | 
Каштальян М. А. Нові напрямки в лікуванні вогнепальних ран [Електронний ресурс] / М. А. Каштальян, О. С. Герасименко, С. В. Тертишний, Р. В. Єнін, Ф. Дауаді // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я; патологія. - 2017. - № 3. - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aptm_2017_3_10 | |||
| 19. | 
Хоменко І. П. Діагностичні можливості спектральної інфрачервоної термографії у лікуванні вогнепальних поранень м'яких тканин [Електронний ресурс] / І. П. Хоменко, Є. В. Цема, В. Ю. Шаповалов, С. В. Тертишний, М. М. Гринчук // Інтегративна антропологія. - 2018. - № 2. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ia_2018_2_10 | |||
| 20. | 
Хоменко І. П. Розробка та організація втілення спектральної інфрачервоної термографії в ході лікування вогнепальних поранень м’яких тканин [Електронний ресурс] / І. П. Хоменко, Є. В. Цема, В. Ю. Шаповалов, С. В. Тертишний, М. М. Гринчук // Харківська хірургічна школа. - 2019. - № 1. - С. 160-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2019_1_35 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |